Післяпологова депресія

Природою передбачено, що жінка після пологів відчуває справжнє психоемоційне піднесення. Радість материнства, яка переповнює душу, дозволяє забути про втому, недоспані ночі - все вдається з легкістю. Але часом трапляється по-іншому... На 10-14 день після пологів, коли ви з малюком вже виписались із лікарні й повернулися додому, раптом всі звертають увагу на вашу "незібраність" і підвищену втомлюваність. Вам видаються просто неможливими покладені на вас обов'язки із догляду за дитиною, дратує повільність власних рухів, думок, дій. Долає смуток, пригніченість, слабкість. Часом такий стан описують як "нестерпний емоційний біль, що ятрить душу, пече, вивертає її, руйнує із середини".

В жінок, яких турбує така проблема, завжди мають місце порушення сну. Скаржаться вони на те, що занадто рано прокидаються, неспокійно сплять уночі. Будь-який рух, зітхання чи мирне сопіння малюка уві сні примушують їх "зриватися" з ліжка з великою тривогою, а потім тривалий час думати, "переживати" свої труднощі, не засинаючи.

Природно, що вранці після такої ночі жінка, мов "витиснутий лимон", зовсім не має енергійності. Це не дозволяє їй завершувати вже розпочаті раніше справи, доглядати за малюком, зменшує мотивацію до того, щоб братися до нових рішучих дій. Врешті-решт, вимальовується така картина - вся робота призупинена, а жінка лежить у ліжку наодинці зі своїми думками.

Невеликі помилки під час виконання обов'язків матері й дружини стають причиною аж надто критичного ставлення до себе, інколи породжують ідеї самозвинувачення, спричиняють конфліктні ситуації.

Інколи у молодої мами з'являються "безпричинні" напади роздратованості або плаксивості. Це, звичайно ж, відображається на відносинах з чоловіком - в них з'являються непорозуміння, відчуженість...

Причини розвитку післяпологової депресії бувають найрізноманітнішими. Інколи підстави, котрі викликали появу депресивного стану, виявити в змозі лише досвідчений психолог. Але, без сумніву, є один спільний для всіх випадків фактор, нехтувати яким не варто, - жінка дуже важко пристосовується до нових умов життя. Якщо під час вагітності вона була об'єктом підвищеної уваги близьких, їхньої турботи та опіки, то після народження малюка вже сама повинна доглядати за дитиною та чоловіком. Справа навіть не в об'ємі роботи, а у великій і зовсім новій відповідальності.

Післяпологова депресія в легкій формі є досить поширеним явищем, яке проходить безслідно. Дещо важчі випадки вимагають постійного нагляду, консультування у спеціаліста, відповідного лікування.

Потрібно звернутися до спеціаліста, коли у вас після пологів з'явилися:

  • стійке відчуття смутку, занепокоєння, "марності" існування;
  • постійно присутні в настрої безнадія, песимізм;
  • втрата інтересу до дитини, чоловіка;
  • розлади сну (безсоння, раннє пробудження);
  • незникаюче відчуття втоми, виснаженості, навіть деяке сповільнення в думках і рухах, зменшилась енергійність;
  • думки про смерть чи самогубство;
  • неспокійність поведінки, дратівливість, конфліктність;
  • труднощі у концентрації уваги, запам'ятовуванні, мисленні, прийнятті рішень.

Більшість жінок із післяпологовою депресією самі відчувають, що їх стан відрізняється від норми, хоча цю різницю важко висловити словами. Однак він має якусь особливу для кожної молодої мами якість, що й дозволяє їй відрізняти його від звичних для кожної людини перепадів і змін настрою.

Для подолання післяпологової депресії корисно:

  • Усвідомити, що такий стан зустрічається в багатьох жінок, а не лише у вас.
  • Зрозуміти, що недуга тимчасова, швидко мине і не залишить жодних наслідків (хіба що спогади).
  • Залучити до догляду за дитиною всіх, кого можна (чоловіка, мати, свекруху, няню), аби звільнити собі час на відпочинок.
  • Нормалізувати сон. Безперервного нічного сну 8-9 годин протягом декількох днів часом достатньо, аби позбутися недуги.
  • Під час денного відпочинку, коли не спиться, в жодному разі не лежіть, втупивши погляд у стелю, в пошуках "тривожних" думок. Рухайтеся - прогуляйтесядо парку, сходіть в магазини, займіться улюбленою справою (в'язання, вишивання), танцюйте, співайте. 
  • Шукати лише позитивні емоції - купіть збірник анекдотів, подивіться "стару добру" комедію, зустріньтеся з друзями на нейтральній території.
  • В жодному разі не "тримайте в собі" свої почуття. Говоріть про все, що відчуваєте, з людьми, яким ви не байдужі.
  • Не намагайтеся бути "сильною", якщо хочеться заплакати - не стримуйте сліз. Плач приносить полегшення.
  • Те, що ви їсте, має великий вплив на ваше самопочуття. Отож, вдосталь вітамінів В1, В12, С, фолієвої та нікотинової кислот - неодмінна умова. Їх знайдете в овочах і фруктах, бобових, кашах, зелені, печінці, м'ясі, дріжджах, висівках тощо.
  • Усвідомити, що позбутися депресивного стану вам допоможе психолог або психіатр, і звернутися до них за допомогою зовсім не соромно.