Ось і ми йдемо в дитячий садок…

Промайнув перший (другий/ третій) рік життя дитини і батьки вирішують, що їхнє любе маля підросло і вже потребує розширення кола спілкування, а мамі – час на роботу. І постає питання про дитячий садок, його вибір та готовність дитини до відвідування дошкільного закладу, її адаптаційного потенціалу до нових умов. Сьогоднішня наша розмова якраз про останнє – про здібності та можливості дитини прийняти нове оточення, про особливості звикання та ймовірні труднощі у цьому процесі.

Перші кроки дитини в дитячому садку, як правило, непрості. Початок відвідування дошкільного навчального закладу - це не тільки нові умови життя і діяльності, режиму і харчування, - а й нові контакти, оточення, нові взаємини, обов'язки. Це дуже напружений період, який потребує від кожного малюка активних психологічних і фізичних форм пристосування. Звикання до дитячого садка найчастіше супроводжується порушенням емоційного стану дошкільника, погіршенням сну, апетиту, підвищенням захворюваності. Адекватна поведінка, зацікавленість у спілкуванні з дорослими і дітьми, активна участь у заняттях та іграх, бадьорий настрій основними показниками соціально-психологічної адаптації дитини до умов дитячого садка.

Проте соціально-психологічна адаптація у різних дітей відбувається по-різному, відповідно до віку, типу вищої нервової діяльності, стану здоров'я, стилю виховання в сім'ї, родинних взаємин, рівня розвитку у дитини ігрових навичок, її контактності, доброзичливості, емоційної залежності від матері тощо. Враховуючи зазначене, можна виділити три групи дітей за характером пристосування до нових умов життя.

Перша група - ті, для кого процес адаптації легкий і безболісний. Вони проявляють зацікавлення іграшками й діяльністю, комунікабельні, самостійні, врівноважені. Спілкування батьків з дитиною доброзичливе, поважливе.

Друга група - малюки, які адаптуються повільніше й важче. Поведінка нестала. Періоди зацікавлення грою змінюються періодами байдужості, вередування. Бракує довіри у ставленні до вихователів, інших дітей. Навички гри та спілкування розвинені недостатньо. Малоініціативні. Менш самостійні, дещо можуть робити самі, але здебільшого залежні від дорослого. З боку батьків спостерігається нестабільність у спілкуванні: доброзичливі, розважливі звертання змінюються окриками, погрозами або послабленням вимогливості, неувагою.

Третя група - діти, які важко пристосовуються до нового для себе побуту. Як правило, несамостійні, неконтактні. Звичні до нестабільності в режимі дня. Швидко втомлюються. Ігрові навички не сформовані. У досвіді таких дітей - прояви авторитарності, жорстокості, або, навпаки, зайвого лібералізму з боку дорослих, що спричинює острах, недовіру до вихователя чи повне ігнорування його й інших дітей. Сон, апетит - погані або зовсім відсутні. Висока захворюваність ще більше уповільнює звикання до нового оточення і нових вимог.

Процес адаптації дитини до умов дитячого садка, окрім певної тривалості у часі, різної щодо різних дітей, має кілька основних етапів (фаз). Це, зокрема, такі:

  • "Шторм" - у відповідь на комплекс нових впливів усі системи організму дитини відповідають бурхливою реакцією і значним напруженням. Підвищуються збудливість, тривожність, можливе збільшення агресивності або заглиблення у себе. Погані сон, апетит, настрій. Фізіологічна і психологічна буря триває від 2-3 днів до 1-2 місяців (у окремих дітей). 
  • "Шторм ущухає" - період несталого пристосування, коли дитячий організм шукає оптимальні варіанти реакції на зовнішні впливи. Малюк продовжує придивлятися до нового оточення, робить спроби долучатися до спільної діяльності, стає більш активним, зацікавленим, урівноваженим. Цей період триваліший, ніж перший, - від 1 тижня до 2-3 місяців. 
  • "Штиль" - період відносно сталого пристосування. Організм знаходить найбільш сприятливі варіанти реагування на нові умови життя, режим дня, спілкування. Дитина починає активно засвоювати нову інформацію, встановлювати контакти, брати реальну участь у заняттях. Зменшується захворюваність, стабілізуються сон, апетит, настрій. Цей період триває від 2-3 тижнів до півроку. 

Важливо допомогти дитині пристосуватися до нових умов, прийняти зміни як з боку батьків, так і з боку малюка. У кожному дошкільному закладі існують власні адаптаційні програми, але можна навести кілька узагальнених порад, що полегшать процес звикання до відвідування дитячого садочка:

  • Поступове вироблення в дитини звички дотримуватися певного режиму дня. Найкраще здійснювати це в домашніх умовах ще до початку відвідування дитячого садка. У садку - забезпечення гнучкого режиму. 
  • Формування навичок самообслуговування (вміння самостійно їсти, вдягатися, складати іграшки, одяг тощо). 
  • Розвиток ігрових навичок, навичок спілкування. Поступове розширення кола знайомств малюка. 
  • Організація позитивного емоційного спілкування дитини з вихователем, дітьми які вже відвідують дитячий садок. Попередньо можна приходити на ігровий майданчик, розповідати дитині як, що і коли роблять діти у садочку. І обов’язково зауважувати, що через певний час (кілька годин; після сну) ви повернетеся за сином/ донькою, відведете додому.
  • Забезпечення міжвікового спілкування дітей як однієї з найефективніших умов успішної адаптації до нового побуту. 
  • Поступове збільшення тривалості перебування дитини у дитячому садку (спочатку - тільки прогулянка, гра; потім - прогулянка, обід; через кілька днів - прогулянка, обід, сон і т. д.). 
  • Розширення кола близьких людей, які приводять дитину до дитячого садка (не тільки мама, а й тато, сестра, дідусь,- це полегшує прощання).